Впливає на фізичний стан, завдає ударів коліном і закидає близько 200 шайб. У чемпіонат України приєднався спортсмен з ММА.

Віктор Ніконов вразив усіх, влучивши дублем у ворота чинного чемпіона - "Сокола".

На арені під назвою чемпіонат України з хокею ім'я нападника одеського "Шторму" Віктора Ніконова було відомим лише в обмежених колах фанатів та експертів. Але все змінилося на минулому вікенді, коли 21-річний спортсмен вразив усіх, забивши одразу два голи у ворота чинного чемпіона – "Сокола". Варто зазначити, що це сталося після трирічної "академічної паузи", під час якої уродженець Херсона втратив інтерес до хокею та спробував себе в змішаних єдиноборствах (ММА).

Завдяки дублю Ніконова "Шторм" впевнено переміг "Сокола" з рахунком 4:1, підтвердивши своє лідерство у таблиці. Коли емоції після гри вщухли, Віктор Ніконов, який став героєм матчу, дав ексклюзивне інтерв'ю для сайту Sport.ua.

- Вікторе, з прем'єрним дублем на дорослому рівні! Напевно, зайве запитувати про важливість цієї події у твоїй хокейній кар'єрі.

Зовсім не те слово! Це неймовірно! Після трирічної перерви в хокеї забити шайби у ворота чемпіонів країни — це справжня подія. Можете оцінити мій емоційний вибух на льоду: я безмежно радів кожному голу, не стримуючи емоцій (посміхається). Безсумнівно, цей дубль — найзначніший момент у моїй кар'єрі, і, принаймні, тому, що він перший!

- Крім того, мова йде про ворота семиразового чемпіона країни та голкіпера національної збірної України Богдана Дьяченка!

- Тим солодший післясмак у цієї перемоги (посміхається). Закинути такому воротареві двічі - непередавані та незабутні відчуття. Це дорогого варте.

Чи відбувся захід, присвячений хет-трику?

Ні, чесно кажучи, не замислювався над цим і не ставив собі таку мету. Відверті моменти не траплялися. Хіба що іноді доводилося виходити на п'ятак і навмисно "закопувати" шайбу. Але два забиті голи — це теж досягнення. Дуже радий, що зміг внести свій внесок у перемогу команди.

Чи залишив ти собі якийсь спогад у вигляді атрибута?

- Можна було б шайбу попросити у суддів, але емоції захлеснули - не до неї було. Натомість після поєдинку партнери по команді вручили мені знаряддя-тризуб бога Посейдона, яке за традицією "Шторму" вручається найкращому гравцю матчу. Так що звання MVP для мене чудова пам'ять і мені цього достатньо.

Скільки компліментів отримав після матчу?

- Навіть під час матчу лунали вітальні репліки. Той самий воротар Едік Захарченко, коли я до нього під'їхав після другої шайби, кинув мені в слід: "Майстерюга". Потім уже привітали хлопці та родичі: мама, тато, бабуся, дідусь, тітка, а також моя дівчина Катя. Запам'яталося, як після гри до нас із Катею підійшов Олександр Васильович (Бобкін. - Прим. авт.) та гордо вимовив моїй дівчині: "Сьогодні Вітя - молодець!". Нічого видатного, але мені було дуже приємно це чути від головного тренера.

- Трійка нападу Ніконов - Алексюк - Стецюра грає у такому поєднанні з початку чемпіонату. Як тобі така "хімія" на льоду?

Розуміння в атаці покращується з кожною грою, зв'язки стають все більш злагодженими. Наприклад, під час останньої важливої гри проти "Кепіталз" наша лінія забила дві з трьох шайб. Також ми реалізували ще один гол у матчі проти "Сокола", не враховуючи мого першого взяття воріт у більшості. Загалом, я працюю з чудовими партнерами! Валентин Алексюк - досвідчений гравець, який завжди готовий підтримати, вміє ефектно захищати шайбу і дуже ефективно грає біля бортів. Не можна не згадати й про Сергія Стецюру. Він молодий, швидкий, має потужний кидок та вражаючий дриблінг.

В яких аспектах Віктор Ніконов демонструє найбільшу силу? Яким чином ти б описав свою особистість?

Іноді у мене непогано виходить пробивати по воротах. Я також комфортно почуваюся в силових дуелях і можу непогано зіграти в "тіло". Проте часом здається, що я лише показую частину своїх можливостей, хоча поки що не досягнув вершини. Я усвідомлюю, що маю ще багато можливостей для розвитку. Що стосується моїх сильних сторін, можливо, можна відзначити гру коліном (сміється).

Мені дуже подобається твій гумор. Це нагадування про нашу недавню гру проти "Кепіталз", коли ти намагався "прославитися" у бійці, використавши заборонений карате прийом – удар коліном.

Це не зовсім карате. У мене в арсеналі є тайський бокс та змішані бойові мистецтва (ММА).

Звідки беруться ці вміння?

Під час моєї трирічної перерви в хокеї я активно займався різними видами спорту в Одесі. Що стало моїм стимулом? Чоловік повинен бути сильним! У 18 років я вирішив почати з нуля: тренувався бити мішки по 5 годин на день, вивчаючи нові техніки. Брав участь у турнірах, і коли зрозумів, що можу захистити себе, свою родину і друзів, вирішив зменшити інтенсивність тренувань і повернутися до хокею. Тепер, коли "Шторм" не має виїзних матчів, я іноді беру участь у спарингах раз на тиждень, щоб підтримувати свою фізичну форму.

Не сказати, що я люблю битися на льоду, але коли проти мене чи моїх партнерів нахабно поводяться, тоді готовий вступитися і застосувати ті вміння, які я придбав у єдиноборствах. Так і сталося у київському поєдинку. А коліно у тій сутичці з опонентом у мене вилетіло рефлекторно.

Хоча команда "Шторм" складається з молодих гравців, вона сміливо зустрічає виклики своїх суперників і демонструє вміння грати в агресивному стилі.

Це вказівка нашого тренерського колективу. Вся команда дотримується цього стилю, адже Олександр Васильович не схвалює, коли гравець просто бездіє. Матч проти "Кепіталз" яскраво ілюструє наш підхід. Коли суперники почали грати жорстко, ми відповіли їм таким же чином.

Розкажи, з яких причин у 2021 році ти вирішив залишити хокей у херсонській команді "Дніпро"?

Депресивний період накрив мене. Я відчув зниження в своєму виступі. Мені не подобалося, як я граю, які рішення приймаю, і я втратив мотивацію. Тому я вирішив відійти від цього і змінити фокус. У той час я був підлітком, який не мав достатньої ментальної, психологічної та фізичної витривалості. Зараз же мій підхід до всього змінився, і я відчуваю себе значно стійкішим морально. Під час перерви від хокею я прочитав багато корисних книг з психології, а також навів порядок у своїй дисципліні та звичках. Адже спорт вимагає дисципліни. Особливо мене вразила книга "Атомні звички", яка торкається питання того, як у повсякденному житті не змушувати себе діяти проти власної волі, а жити у згоді зі своїм внутрішнім ритмом. Раніше я не робив жодних жертв: якщо не хотів іти на додаткове тренування, то просто не йшов. Тепер я усвідомлюю, що без додаткових занять, спрямованих на вдосконалення, не можна досягнути прогресу. Тож тепер я маю розписаний план на кожен день, поєднуючи спорт із відпочинком.

Цікаво, що саме є обов'язковим у твоєму плані вдосконалення?

- Можу прокинутися і зрозуміти, що мені час попрацювати в залі, але обов'язково я маю вдосконалювати свій кидок, тому на щоденній основі йду в кидкову зону у Палаці спорту та "стріляю" по воротах по 200 разів у вільний час.

- Яким чином здійснюється облік викидів?

- Сам рахую про себе. Це мені подобається. Зрозуміло, що можуть бути плюс/мінус коливання у цифрах, але це невеликі відхилення від встановленої позначки.

О, ну звісно! А як ти познайомився з "Штормом" цього міжсезоння?

- Не клуб вийшов, а я сам виявив ініціативу. Якось на очі потрапив склад команди та знайомі особи в ньому, знайшов номер головного тренера і наважився запропонувати свої послуги. Олександр Васильович, звісно, не повірив своїм вухам.

Що висловив Бобкін?

- Насамперед те, що навіть у Маріо Лем'є не була така тривала пауза поза хокею, як у тебе (сміється). В результаті домовилися взяти мене на перегляд, до якого я почав готуватися з 27 травня - це день, коли я вперше за три роки став на ковзани з аматорами в Одесі. До речі, тому я й узяв ігровий номер "27". Дата перезапуску моєї кар'єри. Загалом, влітку тренувався як проклятий: кроси, станції з обтяжувачами, вправи у масках... Коротше, зробився легкоатлетом, щоб на землі почувати себе у добрій фізичній формі. Загалом так і вийшло. А на льоду потрібен час повернути навички, щоб руки згадали ключку. У результаті так і склалося затриматись у "Штормі".

- Які цілі сформував для себе на сезон?

- Отримувати задоволення від хокею, додавати в ігрових аспектах від матчу до матчу та допомагати команді йти до заповітної мети - чемпіонство! Чому б і ні? А ще хотілося б пробитись до складу збірної України на Всесвітню зимову Універсіаду-2025.

"Шторм" вже обійшов усіх своїх прямих суперників та продовжує свій шлях без програшів. Чи вдасться зупинити одеську команду?

Ми непогано почали, але це всього лише п'ять матчів. Попереду чекає ще 25 ігор, і ситуація може кардинально змінитися. Не дай Боже, якщо травмується один або два гравці — все може піти шкереберть. Візьмемо, приміром, ситуацію з "Соколом", у якого зараз багато гравців на лікарняному. Як тільки всі повернуться до гри, кияни знову стануть серйозною силою. Ми не збираємося списувати з рахунків жодну команду. Кожна команда проходить через злети та падіння.